Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

  1.  Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
  •  не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  •  ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  •  жорстоко поводяться з дитиною;
  •  є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  •  вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  •  засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
  1.  Мати, батько можуть бути позбавлені прав щодо дітей з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

  2.  Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

  3.  Якщо суд при розгляді таких категорій справ виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

  4.  Рішення суду після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

 

Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав

  1.  Особа, позбавлена батьківських прав:
  •  втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
  •  перестає бути законним представником дитини;
  •  втрачає пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
  •  не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  •  не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (на утримання від дитини, на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, на спадкування);
  •  втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
  1.  Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з таким позовом суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 167. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав

  1.  Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

  2.  Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

  3.  Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому.

  4.  Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

  5.  Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

  6.  Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

  7.  Порядок відібрання і передання дитини встановлюється законом.

Сімейний кодекс України

Позбавлення батьківських прав — це санкція, застосовувана в тих випадках, коли здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини піддається небезпеці внаслідок застосування батьками неправомірних способів здійснення батьківських прав, неналежного їхнього поводження або злісного ухилення від виконання батьківських обов’язків.

Така міра крайня. Насамперед, неблагополучній родині намагаються допомогти, але коли інтереси дитини під загрозою і довірити її подальше виховання батькам ніяк не можна, приймається рішення.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо:

Батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Коли жінка поступає в пологовий будинок, то вона пред’являє паспорт, але бувають випадки, коли жінки поступають без паспорта. Здебільшого це ті особи, які мають намір залишити дитину в пологовому будинку і відмовитися від неї. В основному від дітей відмовляються одинокі матері, але бувають випадки, коли від дитини відмовляються і сімейні пари, мотивуючи свою відмову наявністю дітей і скрутним матеріальним становищем. У кожному конкретному випадку суд, вивчаючи матеріали справи, визначає, чи є поважною причина відмови від дитини. І якщо суд визнав, що особа без поважних причин відмовляється забрати дитину з пологового будинку, а тим більше — не виявляє щодо неї батьківського піклування протягом півроку, така особа може бути позбавлена батьківських прав за рішенням суду.

 Батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки. Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов’язків внаслідок душевної хвороби, тривалого відрядження, створення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина. Для винесення рішення суду недостатньо переконатися у факті об’єктивного невиконання батьками своїх обов’язків. Необхідно також встановити, що батьки систематично, незважаючи на попередження, не виконують свої батьківські обов’язки хоча і мають для цього можливості.

 Батьки жорстоко поводяться з дитиною.

Поняття «жорстоке поводження» включає наступні відмінні ознаки: фізичне насильство над дитиною, інакше кажучи, побої, побиття неповнолітнього, заподіяння йому фізичних страждань, болю у будь-який спосіб; психічне насильство над дитиною через подавлення її волі, погрози, вселяння почуття страху; замах на статеву недоторканість дітей, що становить особливу небезпеку для несформованої ні духовно, ні фізично особистості. Жорстоке поводження з дитиною може виявлятися у фізичному чи психічному насильстві, застосуванні неприпустимих прийомів виховання, приниження людської гідності дитини.

 Батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Особливе місце серед підстав позбавлення батьківських прав займає алкоголізм або наркоманія батьків. Найбільшу небезпеку для дітей становить та форма алкоголізму, яку визнають хворобою, поєднаною з повним паралічем волі, коли тяга до спиртного перемагає всі інші почуття, у тому числі батьківські. Що ж стосується наркоманії, то вважається, що вона сама по собі має хронічний характер і теж зв’язана з повним ураженням вольової сфери поводження батьків. Щоб позбавити батьківські права тільки через алкоголізм або наркоманію потрібен відповідний медичний висновок. Однак потреби в ньому, як правило, не виникає, оскільки в діях батька-алкоголіка зазвичай наявні також інші ознаки неправомірного поводження, що дозволяють удатися до позбавлення батьківських прав. Як на думку фахівців, батько — хронічний алкоголік або наркоман не в змозі усвідомлювати що відбувається, його не можна позбавити батьківських прав. Для захисту інтересів дітей у таких випадках може бути застосований іншій засіб — відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 СК України).

 Батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування. Іноді батьки перешкоджають дитині вчитися, одержувати освіту. Привчають своїх дітей до вживання спиртних напоїв, алкоголю. Бувають випадки, коли батьки використовують неповнолітнього для здійснення злочину. Зловживають батьківськими правами і ті, хто змушує своїх дітей займатися жебракуванням та бродяжництвом. Небезпека зловживання батьківськими правами — у використанні безпомічного стану дитини, застосування до неї психічного (а іноді і фізичного) тиску, прямо пов’язаного з грубим порушенням його прав. Причому таке порушення, як правило, має систематичний характер.

 Батьки, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Наступною підставою для позбавлення батьківських прав є умисний злочин проти життя, здоров’я своїх дітей. Тут маються на увазі усвідомлені, цілеспрямовані дії, вчинені батьками щодо своїх неповнолітніх дітей. Це можуть бути: замах на вбивство дитини, прагнення довести її до самогубства, тяжкі тілесні ушкодження, побої, катування, зараження венеричною хворобою, ВІЛ-інфекцією, залишення малолітньої дитини в небезпечному, загрозливому для її життя стані тощо.

Кожен із перерахованих злочинів, вчинений одним із батьків, належить до числа тяжких, суспільно небезпечних, та таких, що суперечать людській природі. Тому особа, яка вчинила злочин проти дитини, заслуговує і застосування сімейно-правової відповідальності у вигляді позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав торкається найважливіших прав дітей і батьків, тому позбавити батьківських прав можливо тільки в судовому порядку. Такі справи розглядаються судом у порядку позовного провадження, установленому нормами ЦПК України.

З позовом у суд про позбавлення батьківських прав вправі звернутися один з батьків, опікун (піклувальник) дитини, органи опіки і піклування, адміністрація установи, у якому дитина перебуває на утриманні і вихованні (будинку дитини, дитячого будинку тощо), інші органи і установи, на які покладені обов’язки по охороні прав неповнолітніх, а також прокурор.

Родичі дитини, сусіди, педагоги шкіл, дитячих дошкільних установ і інших громадян, що є свідками неналежного поводження батьків, вправі звернутися із заявою про це в органи опіки та піклування або до прокурора, від яких залежить передача справи в суд.

Такі справи завжди дуже складні. До прийняття судом рішення необхідно ретельно досліджувати всі обставини життя дитини. Для цього потрібні спеціальні знання й досвід роботи з дітьми. Тому до участі у вирішенні подібних справ залучаються органи опіки та піклування. Органи опіки та піклування, а також прокурор не тільки мають право пред’явити позови про позбавлення батьківських прав, але й зобов’язані взяти участь у розгляді кожної такої справи незалежно від того, хто є позивачем.

Органи опіки та піклування (навіть у тих випадках, коли вони самі є ініціаторами порушення справи) проводять відповідні обстеження, дають свій висновок, і їхній представник обов’язково бере участь у розгляді справи. Суд не зв’язаний висновком органу опіки та піклування (позбавляти або не позбавляти батьків батьківських прав), але якщо він з ним не погоджується, то зобов’язаний мотивувати, чому дійшов іншого висновку.

Зверніть увагу!

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось з них.

Досить часто батьківські права позбавляються одразу з кількох підстав. Пияцтво батьків або одного з них, як правило, поєднане з розпустою, що обумовлює відсутність турботи про дітей, жорстоке поводження з ними, ухилення від виконання обов’язків по вихованню.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується лише тоді, коли усі інші не дають позитивних результатів. Допускається лише щодо дітей, які не досягли 18-ти років.

Такі справи розглядаються за заявою одного з батьків, опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому вона перебуває, органу опіки та піклування, прокурора, а також самої дитини, яка досягла 14-ти років.

 Зверніть увагу!

Неповнолітні  батьки   не можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, або коли вони є хронічними алкоголіками чи наркоманами, а також коли батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявив у діях батьків або одного з них ознаки злочину — порушується кримінальна справа.

Позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцем проживання відповідача, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем проживання. Дуже часто визначити місце проживання такого батька досить непросто. У цьому випадку вихід з положення полягає в одночасному пред’явленні позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Тоді відповідно до ЦПК України позов може бути пред’явлений за місцем проживання позивача.

Формулюючи в позовній заяві підставу для позбавлення батьківських прав його необхідно чітко і максимально докладно обґрунтовувати.

Винесене судом рішення про позбавлення батьківських прав свідчить про те, що особа злісно не виконує обов’язки по вихованню дитини. Зрозуміло, що у такого батька чи матері не може бути залишена дитина, в зв’язку з чим виникає необхідність визначити її майбутню долю.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають за їхньою заявою баба та дід дитини, повнолітні брати та сестри, інші родичі. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові або іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органові опіки та піклування. Дитина, яка передана родичам, мачусі, вітчиму, органу опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

З позбавленням батьківських прав, в принципі, припиняються сімейні правовідносини між батьками і дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надається сім’ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Позбавлення батьківських прав як наслідок винної поведінки батьків не може означати їх повного звільнення від батьківських обов’язків по утриманню дітей.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Аліменти на дітей стягуються на користь другого з батьків (опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина), а також організації, де дитина перебуває на вихованні.

Довідник: Справи про позбавлення батьківських прав

ПОЗОВНА ЗАЯВА про позбавлення батьківських прав

ПОЗОВНА ЗАЯВА про позбавлення батьківських прав 2

Юридичний порадник Сімейне право. Зміст

advokat-lviv.com.ua © All Rights Reserved
2009-2017