>


Право дружини та чоловіка укладати між собою договори

Стаття 64. Право подружжя на укладення договорів між собою
1. Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
2. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.
Сімейний кодекс України

Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом.
До майнових договорів подружжя належать:
• договори дружини та чоловіка щодо їхнього майна;
• договори дружини та чоловіка про надання взаємного утримання;
• договори про утримання дітей.

Спільність майна передбачає певну координацію дій дружини та чоловіка. Інструментом такої координації можуть служити договори про визначення правового режиму подружнього майна. Всі договори укладаються щодо майна подружжя. Вони можуть стосуватися його поділу (виділу частки), передачі від одного з подружжя до іншого або визначення порядку користування майном.

Характерним для цих договорів є те, що їх предметом виступає майно, що є наявним на момент укладення договору. Це майно вже має певний правовий режим (належить до спільного або роздільного майна подружжя). У зв’язку із цим метою договору є зміна такого режиму (визнання роздільного майна спільним, а спільного — роздільним). Сюди ж включаються й договори про встановлення порядку користування майном дружини та чоловіка. Ці договори хоча і не змінюють правового режиму майна, але спрямовані на встановлення певних параметрів його використання.

У СК України міститься норма, згідно з якою договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки. Ідея цієї норми полягає у спрощенні порядку пере- дання майна одного з подружжя на користь другого з подружжя. Такий порядок встановлювався для того, щоб, дружина та чоловік могли визначити свої частки у спільному майні і одразу передати частку одного з них на користь другого (подарувати, продати, обміняти тощо).

На сьогодні процедура визначення та передання частки в спільному майні від одного з подружжя до другого має розглядатися як складна та багатоетапна. Лише після того, як подружжя зареєструє право власності на належну їм частку, настає другий етап. Сторони можуть укладати договір про передання частки в праві на майно другому з подружжя — договір дарування, купівлі-продажу, міни частки тощо. У випадках, передбачених законом, такий договір також підлягає державній реєстрації, яка здійснюється нотаріусом. Після цього реєстрації підлягає вже право власності на майно, що виникло у одного з подружжя.

Окрему групу складають договори про утримання дитини (дітей). Зазвичай такі договори укладають особи, які перебувають або перебували у шлюбі (подружжя або колишнє подружжя), тому вони включаються до системи подружніх договорів. До цієї групи можна віднести:
• договір про забезпечення умов проживання дитини з тим із батьків, хто буде проживати окремо від дитини після розірвання шлюбу (ст. 109 СК України);
• договір дружини та чоловіка про розмір аліментів на дітей після розірвання шлюбу (ст. 109 СК України);
• договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України);
• договір про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку із набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України).

До цієї групи входять договори дружини та чоловіка з приводу надання утримання дитині (дітям) у широкому розумінні. Батьки можуть укласти договір не лише про сплату аліментів, а й про заміну аліментів на нерухоме майно. Сторони можуть домовитися про інші варіанти забезпечення майнових інтересів дитини, коли один з батьків бере на себе обов’язок оплачувати, наприклад, навчання дитини, її поїздки за кордон на відпочинок, придбання дитині музичних інструментів тощо.

СК України передбачає договори, що укладаються не лише подружжям, а й колишнім подружжям, тобто особами, які розірвали свій шлюб або подали до суду заяву про розірвання шлюбу. Сімейне законодавство передбачає також договори осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу — договір про визначення правового режиму майна та договір про припинення права на утримання. Втім, такі особи не можуть укладати шлюбний договір, оскільки реєстрація шлюбного договору нерозривно пов’язана з реєстрацією шлюбу.

Подружжям можуть укладатися і будь-які інші цивільно-правові договори.

Юридичний порадник Сімейне право. Зміст

Адвокат Львів © All Rights Reserved
2009-2017

-