Припинення права на аліменти

Стаття 190. Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно

  1.  Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

  1.  Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.

  1.  Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

<...>
Сімейний кодекс України

Між батьками, один з яких проживає окремо від дитини, з дозволу органу опіки та піклування відповідно до умов ст. 190 СК України може бути укладений договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передаванням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Основою таких відносин є взаємна згода батьків на укладення відповідного договору. Умовами договору може бути визначено набувачем права власності на нерухоме майно як саму дитину, так і дитину разом з тим із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. При цьому закон не визначає співвідношення розмірів часток у праві спільної часткової власності. Цей договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.

Іншими словами: дитина отримує нерухомість, а платник аліментів позбавляється обов’язку по сплаті аліментів на утримання дитини. Але укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Зверніть увагу!

Дитина може брати участь в укладенні договору, якщо вона досягла 14 років.

Той з батьків, з ким проживає дитина, у разі укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно зобов’язується самостійно утримувати це майно.

Захищаючи інтереси дитини, законодавець встановив правило, відповідно до якого на майно, одержане за договором, не може бути звернено стягнення. Окрім цього, до досягнення дитиною повноліття одержане за договором майно може бути відчужене лише з дозволу органу опіки та піклування.

Договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно може бути визнаний недійсним або розірваним.

Зверніть увагу!

На вимогу відчужувача нерухомого майна суд визнає договір недійсним у разі виключення імені відчужувача як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно. За позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов’язку по її утриманню.

Враховуючи, що аліментні зобов’язання виникають на підставі наступного:

  •  в результаті підписання угоди подружжям про сплату аліментів;
  •  в результаті винесеного судового рішення.

В залежності від цього виділяють і різного роду причини, за якими можливе припинення зобов’язань, пов’язаних з виплатою аліментів.

Відповідно до ст. 189 СК України, якщо між подружжям було підписано угоду про сплату аліментів, то їх виплата припиняється в результаті наступних ситуацій:

  •  закінчився термін дії угоди, наприклад документ, може бути підписаний на певний строк, після закінчення якого він перестає мати силу;
  •  загибель однієї зі сторін угоди.

    Якщо аліментні зобов’язання виникли на підставі рішення суду, то в цьому випадку можна виділити наступні обставини, в результаті яких виплата аліментів припиняється:

  •  досягнення дитиною повнолітнього віку та повної дієздатності, адже згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей;
  •  усиновлення дитини іншою особою;
  •  у разі виникнення ситуації, внаслідок якої суд визнає, що людина, яка потребує отримання аліментів, відновила свою працездатність або перестала потребувати грошових виплатах;
  •  вступ людини, яка потребує отримання аліментів, в новий шлюб, тим самим появу іншого способу матеріальної допомоги;
  •  смерть людини, яка зобов’язана виплачувати аліменти або смерть людини, якій ці аліменти виплачуються.

У будь-якому випадку рішення про припинення аліментних зобов’язань приймається судом і буде залежати від низки причин, від сімейного і матеріального благополуччя та інших життєво важливих обставин.

Юридичний порадник Сімейне право. Зміст