Розірвання шлюбу в судовому порядку

Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей

  1.  Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

  2.  Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

  3.  Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

  4.  Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Стаття 110. Право на пред’явлення позову про розірвання шлюбу

  1.  Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

  2.  Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

  3.  Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

  4.  Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

  5.  Опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя

  1.  Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

  2.  Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України

Через суд розлучаються при наявності однієї з наступних підстав:

  •  наявність у подружжя спільних неповнолітніх дітей;
  •  відсутність згоди одного з подружжя на розлучення;
  •  ухилення одного з подружжя від реєстрації розірвання шлюбу в органі РАЦС;
  •  наявність спору на спільне майно.

 Зверніть увагу!

Якщо подружжя не має дітей, розлучення відбувається через орган РАЦС, а подружжя, яке має дітей — через суд.

Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з’ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Розірвання шлюбу в судовому порядку здійснюється відповідними судами загальної юрисдикції у порядку окремого або позовного провадження на підставі поданої заяви або позову відповідно.

Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя

У порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, що має дітей. Характерною особливість таких справ є наявність згоди між дружиною та чолопіком щодо розірвання шлюбу.

Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя подає до суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.

Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. Основним питанням суду при цьому має бути з ким із батьків після розірвання шлюбу залишаться проживати діти та в яких умовах вони будуть виховуватися.

Розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя

У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу РАЦС чи суду.

Що потрібно зазначити в заяві про розлучення?

У позові вказується, коли і де був зареєстрований шлюб, чи є від шлюбу діти, їх вік, чи досягнуто між подружжям угоду про їх виховання та утримання, мотиви розірвання шлюбу, чи пред’являються подружжям інші вимоги, які можуть бути розглянуті в шлюборозлучному процесі. До заяви про розлучення повинні додаватися копія свідоцтва про народження дитини, документи про заробіток та інших джерел доходів подружжя, інші необхідні документи.
В органи суду подаються такі документи:

  •  позовну заяву у 2-х примірниках;
  •  копія паспорта позивача;
  •  копія свідоцтва про народження неповнолітньої дитини;
  •  свідоцтво про шлюб;
  •  квитанція про сплату судового збору;

Документи для розлучення в суді зазвичай мають конкретний перелік, однак суд має право зажадати і інші документи.

Провадження у справі відкривається судом на підставі позовної заяви, поданої одним з подружжя у встановленому порядку. Позов про розірвання шлюбу подається позивачем (одним з подружжя) у загальному порядку до місцевого суду за місцем проживання або перебування відповідача (другого з подружжя). Однак, у разі, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти або якщо позивач не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, позов також може подаватися за зареєстрованим місцем проживання або перебування позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися у суді за зареєстрованим місцем проживання або перебування будь-кого з них.

Після проведення досудової підготовки справи, суддя призначає дату судового засідання. Дата призначається не раніше одного місяця з дня подачі заяви про розлучення. Сторони, які беруть участь у цивільній справі, сповіщаються про місце і дату судового засідання.

Передбачене ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного .і них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення не підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку (статті 293, 324 ЦПК України).

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Якщо один з подружжя не з’явився до суду — процедура розлучення відкладається. Розгляд справи переноситься у разі, якщо особа, яка бере участь у справі сповістить суд про причини своєї неявки і суд визнає цю причину поважною.

При неявці в судове засідання без поважних причин подружжя суд відкладає розгляд справи. При неявці за повторним викликом суд залишає позов без розгляду, якщо не вважає можливим вирішити справу лише за наявними матеріалами.

Також можливо здійснити розлучення в односторонньому порядку без присутності одного з подружжя. Один з подружжя повинен надати свого представника і розлучення через суд без його присутності може бути здійсненим.

Позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред’являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або, якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача — за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.

Відповідно до ст. 107 СК України розірвання шлюбу з особою, що визнана безвісно відсутньою або особою визнаною недієздатною, незалежно від наявності у подружжя неповнолітніх дітей здійснюється органом РАЦС за заявою одного з подружжя.

При зверненні з позовом до особи, стосовно якої протягом року в місці її проживання немає відомостей про місце її перебування, суддя роз’яснює позивачу підстави та порядок визнання особи безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК України, статті 246-249 ЦПК України). Однак якщо один із подружжя не бажає звертатися до суду із заявою про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, суддя не може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу. У таких випадках суд повинен розглянути позов на загальних підставах.

Зверніть увагу!

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений будь-ким з подружжя у випадках:

  • вагітності дружини;
  • протягом одного року після народження дитини.

Згідно зі ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Вказане обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року.

Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу а якщо воно було відкрито, — припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною для повторного звернення до суду з тих самих підстав у зв’язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлено протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнано іншою особою, а також до досягнення дитиною одного року за умови, якщо батьківство щодо неї визнано іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини (ст. 110 СК України).

УВАГА !!! Як розірвати шлюб у випадку вагітності дружини або до досягнення дитиною року читайте тут=>

У справах про розірвання шлюбу факти, викладені позивачем у позовній заяві, як правило, не оспорюються другою стороною. Позивач може вказувати на те, що відповідач не цікавиться життям сім’ї, не бере участі у вихованні дитини та не надає засобів на її утримання, сторони не підтримують подружніх відносин, відповідач фактично має іншу сім’ю тощо. Якщо ж відповідач заперечує ту або іншу обставину, на яку посилається позивач, то вона підлягає доказуванню.
Одночасно з позовом про розірвання шлюбу позивачем можуть бути заявлені й інші позовні вимоги:

  • про визначення (зміну) місця проживання дитини;
  • про надання утримання (аліментів) дитині або одному з подружжя;
  • про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя;
  • про витребування речі, яка є особистою власністю одного з подружжя;
  • про виконання обов’язку за шлюбним договором;
  • інші вимоги, що випливають із шлюбних правовідносин.

Зазначені суперечки суд розглядає, якщо про це заявлене прохання одного з подружжя, а також за ініціативою суду, коли це необхідно для захисту інтересів дітей або непрацездатного чоловіка (дружини), Зокрема суд може стягнути аліменти на дітей незалежно від пред’явлення про це позову.

Якщо відсутня угода між подружжям, то суд зобов’язаний: визначити, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти після розлучення; визначити, з кого з батьків і в яких розмірах стягуються аліменти на їхніх дітей; на вимогу подружжя (одного з них) провести поділ майна, що знаходиться в їх спільній власності.

Слід зауважити, що у деяких випадках суди безпідставно відмовляють позивачам у сумісному розгляді з позовом про розірвання шлюбу додаткових позовних вимог, які випливають із шлюбних правовідносин, та роз’яснюють, що відповідні позови повинні розглядатись окремо. За будь-яких умов майнові та інші спори, що виникають із шлюбу, можуть бути передані на розгляд судів загальної юрисдикції і після розірвання шлюбу шляхом подання одним з подружжя позовної заяви і дотриманням строків позовної давності.

Сімейним законодавством передбачено, що під час судового розгляду справи про розірвання шлюбу суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати 6 місяців. Тому у більшості випадків заходи, яких вживає суд, обмежуються зупиненням розгляду справи та призначенням подружжю строку на примирення. Тривалість такого строку процесуальним законом не встановлена, однак на практиці не перевищує кількох місяців.

Після застосування заходів щодо примирення подружжя з метою встановлення обставин справи суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини наміру розірвати шлюб, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші істотні обставини. Зокрема, суд повинен встановити наявність або відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу

Судовий розгляд справи завершується винесенням судом рішення. Рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім’ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. При ухваленні рішення про розірвання шлюбу суд встановлює: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, і якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи; чи треба позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати та інше.

Оскільки згідно із законодавством при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір оплачує позивач (спільну заяву подружжя — обоє з подружжя), а визначена судом сума, що сплачується в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу, підлягає стягненню з одного з подружжя або з них обох, то сплачена позивачем при подачі позовної заяви (подружжям при подачі спільної заяви) сума судового збору не повинна включатися до складу витрат, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу.

Якщо у процесі розгляду справи буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу.

У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органі РАЦС.

Скасування рішення суду про розірвання шлюбу в разі, коли його було зареєстровано в органі РАЦС, і подружжя (або один із них) взяли новий шлюб, можливе тільки у випадку, коли при його постановленні були допущені істотні порушення норм матеріального або процесуального права. Розглядаючи справу після скасування попереднього рішення про розірвання шлюбу, суд повинен з’ясувати, чи не було його зареєстровано в органі РАЦС і вирішити питання про анулювання цього запису.

Рішення суду про розірвання шлюбу є єдиним документом, який підтверджує розлучення подружжя. При розірванні шлюбу через суд видається рішення про розлучення. Однак необхідне звернення в орган РАЦС для того, щоб поставити печатку про розлучення.

Коли розгляд справи завершено, суддя виносить рішення, яке може бути оскаржене протягом 10 днів. По закінченню цього терміну рішення вступає в силу.

Після розірвання шлюбу особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Які рішення може винести суд при розгляді справи про розлучення?
Суд, який розглядає справу, може винести одне з таких рішень:

  • розірвати шлюб;
  • відмовити в позові;
  • відкласти справу і призначити подружжю термін для примирення (в межах, передбачених законодавством), якщо не вдалося досягти примирення в судовому засіданні.

Яке рішення може прийняти суд у разі примирення подружжя після винесення судом рішення про розірвання шлюбу?

Примирення подружжя можливо і після винесення судом рішення про розірвання шлюбу У цьому випадку суд має право на їх прохання винести ухвалу про припинення виконавчого провадження, якщо розлучення не зареєстровано в органі РАЦС. В останньому випадку шлюб доводиться реєструвати заново.

Яке держмито при винесенні рішення про розірвання шлюбу?
Розмір ставки  судового збору встановлюється частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» - із позовних заяв про розірвання шлюбу — 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. На даний час сума збору становить: 640.00 грн. 

Юридичний порадник Сімейне право. Зміст

advokat-lviv.com.ua © All Rights Reserved
2009-2017