1. Справи, що виникають з договірних правовідносин

1.2. Справи про визнання договору недійсним

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ

— ст.ст. 626—654 Цивільного кодексу України

Судова практика

— постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику роз­гляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»;

— роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».

Підсудність

  • — позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ст.109 ЦПК);
  • — позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 8 ст. 110 ЦК);
    — позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 114 ЦПК)

Розмір ставки  судового збору

 

 

 

 

 

 

 — із позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п. «д» ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»);

— із позовних заяв — 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. «а» ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»)

Позивач

  • — сторона договору або треті особи, які вважають, що їх права порушені (яким завдано збитків та моральної шкоди)

Відповідач

 
— сторона договору, яка порушила істотні умови договору

Предмет доказування

— факт укладення договору;
— істотні умови договору. Згідно зі ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди;
— факти істотного порушення договору. Згідно зі ст. 651 ЦК істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
— факт порушення форми договору;
— отримання сторонами договору того або іншого матеріального блага.

Приблизний
перелік необхідних доказів

— письмовий договір;
— докази, що підтверджують порушення істотних умов договору
— розписка відповідача в отриманні матеріального блага;
— акт (інший документ), що підтверджує отримання відповідачем матеріального блага;
— показання свідків щодо отримання відповідачем матеріального блага;
— довідки про вартість товару (робіт, послуг);
— висновок експерта на предмет вартості товарів (робіт, послуг)