1. Справи, що виникають з договірних правовідносин

1.3. Справи, що випливають з договору найму (оренди) майна

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ

— ст.ст. 759—786 Цивільного кодексу України;

— Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р.;
— Закон України «Про господарську діяльність у Збройних силах України» від 21.09.1999 р.;
— «Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (із змінами від 27.12.2006 р.)

Судова практика

— роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 25.05.2000 р. № 02-5/237

Підсудність

  • — позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ст.109 ЦПК);
  • — позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 8 ст. 110 ЦК);
    — позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 114 ЦПК)

Розмір ставки  судового збору

 

 

 

 

 

 

 — із позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п. «д» ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»);

— із позовних заяв — 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. «а» ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»)

Сторони
— особи, які уклали договір найму (оренди) — наймодавець та наймач

Предмет доказування

— укладення договору найму (оренди);
— незакінчення строку договору найму (оренди) (ст. 763 ЦК);
— наявність однієї з обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору найму на вимогу наймодавця: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК). Перелік обставин, які надають наймодавцю право вимагати розірвання договору, не є виключним (відповідно до ст. 651 ЦК);
— наявність однієї з обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору найму на вимогу наймача: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 784 ЦК). Наймач має право вимагати розірвання договору при будь-якому істотному порушенні договору наймодавцем (відповідно до ст. 651 ЦК);
— відсутність вини наймача в невиконанні або неналежному виконанні умов договору найму (оренди);
— письмові повідомлення сторін договору про порушення умов договору

Приблизний
перелік необхідних доказів

— письмовий договір найму (оренди);
— акт прийому-передачі (інший документ), що свідчить про передачу майна в користування;
— розрахунки заборгованості по найманій платі;
— акти техніків та інших спеціалістів, які визначають розмір завданої майну шкоди, кошториси тощо;
— акти, висновки спеціалістів, інші докази, які підтверджують користування майном невідповідно до договору або його призначення;
— акт огляду технічного стану майна;
— акт техніків та інших спеціалістів про необхідність капітального ремонту зданого в найм (оренду) майна;

— акти, висновки спеціалістів або інші докази непридатності найнятого майна для обумовленого договором користування із зазначенням причин, за яких майно стало непридатним;
— копії листів, повідомлень сторін договору. Докази отримання вказаних листів і повідомлень.