5. Справи, що виникають із шлюбно-сімейних відносин

5.4.4. Справи про стягнення аліментів одному з подружжя

Стаття 84 СК України передбачає право дружини на утримання від чоловіка під час вагітності.
Окрім того, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
Право на таке утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Законом передбачено, що аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
Ця ж стаття передбачає і право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Якщо позивач уживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.
Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це (ст.80 СК України).
Згідно зі ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) іншого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Законом (ст. 82 СК України) передбачено, що право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
Право на утримання припиняється від дня поновлення його працездатності, а також від дня реєстрації з ним повторного шлюбу.
Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
Окрім того, право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

      1. одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;
      2. платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Наведена стаття передбачає, що право одного з подружжя на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 цього Кодексу.
Суд може позбавити одного з подружжя права на утримання чи обмежити його строком, якщо:

        1. подружжя перебувало у шлюбних відносинах нетривалий час;
        2. непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;
        3. непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від іншого з подружжя при реєстрації шлюбу;
        4. одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

2. Ці положення поширюються і на осіб, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу (ст. 83 СК України).
Також право дружини на утримання, передбачене ст. 84 СК України, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитину передано на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини (ст. 85 СК України).
Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду вилучено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.
Сімейний кодекс України передбачає право на утримання не лише дружини чи особи, в якої право на аліменти виникло після розірвання шлюбу, а й право чоловіка на утримання в разі проживання з ним дитини.
Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.
Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу (ст.86 СК України).
Чоловік втрачає право на утримання, якщо дитину передано на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, або коли за рішенням суду вилучено відомості про дружину як мати з актового запису про народження дитини (ст.87 СК України).
Окрім указаного подружжя, також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.
Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.
Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлену грошову суму має бути внесено на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору.
На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернено стягнення (ст. 89 СК України).

 

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ

  1.  — ст.ст. 75—91 Сімейного кодексу України

Судова практика

— постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»

Підсудність

  1. позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання (ст. 109 ЦПК);
  2. позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК)

Розмір ставки судового збору

— від сплати державного мита звільняються: позивачі — за позовами про стягнення аліментів (п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»)

Судові витрати

— не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів (п. 4 ч. З ст.81 ЦПК)

Строк розгляду справи

— суд розглядає справи про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одно­го місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше ніж на один місяць (ст. 157 ЦПК)

Позивач

    1. той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч. 2 ст.75 СК);
    після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (ч.2 ст.76 СК)

Відповідач

  1. — чоловік, дружина;
  2. — колишній чоловік, колишня дружина

Предмет доказування

    1. — відсутність угоди про сплату аліментів між подружжям (колишнім подружжям),
    2. — володіння чоловіком (колишнім чоловіком), до якого заявлена вимога про сплату аліментів, необхідними для цього засобами (у тому числі майном, що приносить регулярний дохід);
    3. — знаходження дружини (колишньої дружини) в стані вагітності;
    4. — непрацездатність потребуючого чоловіка (колишньої дружина), незалежно від того, чи виникла вона до шлюбу або в шлюбі;
    5. — настання непрацездатності потребуючого чоловіка (колишнього чоловіка) у зв'язку з протиправною поведінкою другого з подружжя

Приблизний
перелік необхідних доказів

  1. — свідоцтво (копія) про шлюб сторін;
  2. — свідоцтво (копія) про розірвання шлюбу;
  3. — довідка про доходи відповідача;
  4. — медичні документи про знаходження дружини (колишньої дружини) у стані вагітності;
  5. — висновок ЛТЕК про втрату працездатності чоловіка (дружини);
  6. — довідки про розмір доходів позивача;
  7. — копія пенсійного посвідчення чоловіка,
  8. — докази, які підтверджують або спростовують негідну, аморальну поведінку одного з подруж¬жя (копії постанов судових та інших органів, характеристики тощо)

 

Юридичний порадник: Подружжя, яке має право на утримання (аліменти)

  • Позовна заява про стягнення коштів на утримання непрацездатної дружини
  • Позовна заява про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років
  • любов зла, аліменти