5. Справи, що виникають із шлюбно-сімейних відносин

5.5. Справи про встановлення батьківства (материнства)

 

Глава 12 СК України від 10.01.2002 р. (набрав чинності з 01.01.2003 р.) називається «Визначення походження дитини». Права та обов'язки матері, батька та дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану (ст. 121 СК).
Щоби виникли вказані права та обов'язки, є необхідним дотримання встановленого законом порядку визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою (ст. 122 СК).
Відповідно до вказаної статті:

      1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

      1. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя, крім випадку, коли мати дитини зареєструвала повторний шлюб з іншою особою до народження цієї дитини. У цьому випадку батьком дитини є її чоловік у повторному шлюбі (ст. 124 СК).

Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду (ч. 2 ст. 124 СК).

      1. Дружина і чоловік мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини.

У цьому випадку запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч.1 ст.135 СК).
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, передбачено ст.125 СК України. Відповідно до вказаної статті:
а) якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини;
б) якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

        1. за заявою матері та батька дитини;
        2. за заявою чоловіка, який себе вважає батьком дитини;
        3. за рішенням суду.

Визнання батьківства дитини за рішенням суду чітко регламентовано ст.128 СК України.
Батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в таких випадках:
а)  коли буде відсутня заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою про визнання батьком дитини цього чоловіка. Така заява може буде подана до державного органу реєстрації актів цивільного стану як до народження дитини, так і після її народження.
б)  коли не буде заяви чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, про визнання його батьком дитини, за умови, що мати дитини померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування.
Умовою прийняття такої заяви державним органом реєстрації актів цивільного стану є запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень відповідно до ч. 1 ст. 135 СК.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК.
Якщо не буде заяв про визнання батьківства та в книзі реєстрації народжень вчинено запис у графі про батька дитини, ім'я та по батькові чоловіка, якого мати вважає батьком дитини, суд приймає позовну заяву. Оскільки ЦПК України доказування факту покладає на позивача, то при поданні такого позову до позовної заяви додається:

          1. Свідоцтво (копія) про народження дитини.
          2. Докази, які засвідчують спільне проживання і ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини або спільне виховання чи утримання дитини (довідки будинкоуправлінь, вуличних комітетів, листування сторін, грошові перекази, документи на отримання посилок, письмові клопотання з приводу надання сім'ї житлової площі, путівок, виписки з особової справи тощо).
          3. Докази, які свідчать про визнання відповідачем батьківства, враховуючи період вагітності матері дитини (листи, його анкети, заяви тощо), котрі з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства).
Якщо таких доказів недостатньо, позивач може просити суд призначити генетичну експертизу для встановлення кровного споріднення між особою, яка записана батьком дитини та дитиною

 

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ

  1.  — ст.ст. 128—132 Сімейного кодексу України

Судова практика

  1. постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування су­дами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»;
постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»

 

Підсудність

  1. позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання (ст. 109 ЦПК);
  2. позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК)

Розмір ставки судового збору

— із позовних заяв немайнового характеру — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати ( 94,10 грн.)

 встановлюються частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» 

Позивач

 

      1. особа, яка записана батьком дитини, має пра­во оспорити своє батьківство, пред'явивши по­зов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч.1 ст.136 СК)
      якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство
      1. мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (ч.1 ст.137СК);

        1. якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці (ч. 2 ст.137 СК);
        2. якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (ч. 3 ст. 137 СК);
        3. жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини (ч.1 ст.138 СК);
        4. жінка, яка записана матір'ю дитини, може оспорити своє материнство (ч.1 ст.139 СК);
        жінка, яка вважає себе матір'ю дитини, має право пред'явити позов до жінки, яка записана матір'ю дитини, про визнання свого материнства (ч.2 ст. 139 СК)

Відповідач

    1. особа, яка записана батьком (матір'ю) дитини;
    державний орган реєстрації актів цивільного стану

Предмет доказування

    1. факт відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною;
    2. у момент реєстрації себе батьком дитини особа знала, що не є батьком;
    3. особа дала згоду на штучне запліднення своєї дружини;
    4. не закінчився строк позовної давності в один рік (до вимоги матері про внесення змін в актовий запис про народження дитини
      — від дня реєстрації народження дитини; до вимог про визнання материнства
      — від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір'ю дитини)

Приблизний
перелік необхідних доказів

    1. — копія свідоцтва про народження дитини;

      — докази по суті заявленої вимоги (медичні документи, що підтверджують неможливість особи мати дітей, висновок експертизи про батьківство (материнство) конкретної особи, наявність (відсутність) згоди сурогатної матері та ін.);
      — докази відсутності волевиявлення при записі  чоловіка батьком дитини

Позовна заява про визнання батьківства