5. Справи, що виникають із шлюбно-сімейних відносин

5.6. Справи про оспорювання батьківства (материнства)

 

У судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, якщо в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (ст.ст. 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (ст.ст. 126, 127 СК)
Слід ураховувати, що відповідно до ст.136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК), — шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового за­пису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), — звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного спо­ріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.
Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.
Статтею 137 СК передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень ст.37 ЦПК про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у ст.1261 Цивільного кодексу України (далі — ЦК): дружина, батьки й діти.
У зазначених випадках батьківство оспорюється шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини Для цих вимог позовну да­вність не встановлено.
Згідно зі ст.139 СК суд вирішує спори про материнство або за позовом жінки, яка в Книзі реєстрації народжень записана матір'ю дитини, — про виключення відомостей про неї як матір з актового запису про народження дитини або за позовом жінки, яка вважає себе матір'ю дитини, — про визнання її материнства і внесення змін до актового за­пису про народження дитини, в якому записано матір'ю іншу жінку. У разі народження дитини в результаті імплантації зародка, зачатого подружжям, в організм іншої жінки або зародка, зачатого чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою, — в організм його дружини (ч.ч. 2, 3 ст. 123 СК) материнство оспорено бути не може.
Предметом доказування у цих справах є відповідно відсутність кровної спорідненості між дитиною і жінкою, записаною як матір в актовому записі про народження дитини, та наявність такої спорідненості між дитиною й жінкою, яка вважає себе її матір'ю.
Для вимог про оспорювання материнства жінкою, котра записана як матір дитини, позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про визнання її материнства позовна давність становить один рік і її перебіг починається із дня, коли жінка дізналася або могла дізнатися що є матір'ю дитини.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.140 СК стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виклю­чення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини. Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв'язку з нововиявленими обставинами (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК) (ІІостанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травин 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу  України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

 

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ

  1.  — ст.ст. 136—140 Сімейного кодексу України

Судова практика

  1. постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування су­дами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»;
постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»

 

Підсудність

  1. позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання (ст. 109 ЦПК);
  2. позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК)

Розмір ставки судового збору

— із позовних заяв немайнового характеру — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.«д» ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Мініст­рів України «Про державне мито»)

Судові витрати

— не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про визнання батьківства або материнства (п.5 ч.3 ст.81 ЦПК)

 

Позивач

    1. той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріаль
      1. позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує ди­тину, а також самою дитиною, яка досягла пов­ноліття;
      2. позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (ч.4 ст.128 СК);
      особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства (ч. 1 ст. 131 СК)ну допомогу (ч. 2 ст.75 СК);

Відповідач

  1. — особа, яка вважається батьком (матір'ю) дитини

Предмет доказування

  1. походження дитини від певної особи (батька або матері);

    1. факти, що підтверджують спільне проживання і ведення сумісного господарства відповідачем з матір'ю дитини до його народження: проживання в одному житловому приміщенні, спільне харчування, взаємна турбота один про одного, придбання майна для спільного користування і т. д.;
    2. факти участі фактичного батька дитини в її вихованні або утриманні (наприклад, зустрічає при поверненні з школи, бере до себе на канікули, на вихідні дні, надає систематичну допомогу в утриманні дитини);
    3. дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем
    4. матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою мазері (ч.1 ст.135 СК);

      1. у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (ч.1 ст.135 СК);
      2. батьки дитини невідомі, і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч.2 ст. 135 СК)

Приблизний
перелік необхідних доказів

    1. копія актового запису про народження дитини;
    2. копія свідоцтва про народження дитини;
    3. довідка про місце проживання дитини, знаходженні її на утриманні особи, що звернулася до суду; перебування під опікою, піклуванням,
    4. копія свідоцтва про смерть матері дитини, довідка органів внутрішніх справ про розшук матері, копія рішення суду про визнання матері недієздатною або про позбавлення її банківських прав, постанова органу опіки і опікування про відмову в наданні згоди особі, що бажає зареєструвати своє батьківство в органі РАГС;

    докази, що підтверджують походження дити­ни від конкретної особи: 1) висновок судово-біологічної експертизи крові матері, дитини і передбачуваного батька для встановлення їх групової приналежності; 2) висновок комісійної експертизи медичних документів для встановлення часу зачаття дитини; 3) висновок експертизи для перевірки доказів передбачуваного батька про неможливість його батьківства; 4) висновок молекулярно-генетичної експертизи; 5) висновок судово-почеркознавчої експертизи (при необхідності доведення батьківства на підставі письмо­вих доказів, що підтверджують визнання відпо­відачем батьківства, у разі заперечування автентичності документа)

Позовна заява про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини