Аапеляційна скарга на вирок суду першої інстанції зразок

 

Апеляційний суд Миколаївської області (поштовий індекс, адреса)
через Ленінський районний суд м. Миколаєва (поштовий індекс, адреса)

Адвоката Петренка П. П.
(свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю
№ 000 від 04.06.2001 р.,
поштовий індекс, адреса, телефон), в інтересах обвинуваченого Іванова І. І. у кримінальному провадженні № 00/000/00

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на вирок суду

03.12.2012 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва ухвалив вирок щодо Іванова І. І., яким він визнаний винним за ч. 2 ст. 309 КК України та засуджений за те, що 30.10.2011 р. в невстановлений час він, знаходячись біля бару «Алсу», розташованого по вул. Молодогвардійській в м. Миколаєві, діючи повторно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб — каннабіс вагою 12,3 грами. Після цього Іванов І. І. попрямував за своїм місцем проживання за адресою вул. Леніна, 22. Однак того ж дня, приблизно о 19.30 год. був затриманий працівниками міліції та при ньому був виявлений та вилучений паперовий пакунок з особливо небезпечним наркотичним засобом — каннабісом вагою 12,3 грами (маса каннабісу в перерахунку на суху речовину складає 11,8 грами).

Вирок суду повинен бути скасований, а кримінальне провадження призначене до нового судового розгляду в суді першої інстанції у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Мій підзахисний стверджує, що був затриманий працівниками міліції 30.10.2011 р. о 17.30 год. у дворі свого будинку і до свого арешту знаходився у розпорядженні працівників міліції, тому не міг бути затриманим о 21.30 год. Він зазначає також, що при затриманні працівники міліції йому заламали обидві руки, наркотики підкинули, а докази по справі є сфальсифікованими.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На порушення цих вимог закону органами досудового розслідування та судом допущена однобічність та неповнота дослідження обставин справи, котрі роблять неправосудним постановлене судове рішення. Обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, належним чином не з’ясовані.

Як вбачається із обвинувального акту від 14.12.2011 р. та вироку суду, Іванов І. І. був затриманий працівниками міліції біля свого дому № 22 по вул. Леніна 30.10.2011 р. приблизно о 19.30 год. і при ньому був виявлений та вилучений паперовий пакунок з особливо небезпечним наркотичним засобом — каннабісом вагою 12,3 грами.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення від 30.10.2011 р. Іванов І. І. в 21.15 год. біля свого дому висловлювався нецензурною лайкою, за що в 22 год. був доставлений в службове приміщення Леніського РВ, де у нього був вилучений паперовий пакунок з каннабісом.

Приблизно такі ж дані про час вилучення наркотичних засобів (30.10.2011 р. приблизно о 21.30 год.) вказані в постанові про порушення кримінального провадження від 31.10.2011 р., рапорті працівника міліції Сиротюка А. П., обвинувальному акті від 31.10.2011 р., протоколах допиту свідків.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Органи досудового розслідування всупереч вимогам кримінального процесуального закону, ретельно не дослідили обставини та час затримання Іванова І. І., а також момент вилучення у нього наркотичних засобів, а суд не звернув увагу на неузгодженість цих обставин з іншими матеріалами провадження. Дані ж про час скоєння злочину, які містяться в матеріалах провадження, суперечать одне одному і не підтверджують обвинувачення.

Таким чином, органи досудового розслідування припустилися істотної неповноти дослідження обставин події, яку не було усунуто під час судового розгляду. За таких обставин вирок щодо Іванова І. І. підлягає скасуванню, і оскільки у провадженні має бути проведено ряд слідчих дій (допит свідків Ухова П. В. та Безрадного Г. Д., витребування матеріалів адміністративного провадження щодо Іванова І. І), а провадження підлягає направленню на новий розгляд у суді першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 409 КПК України,

ПРОШУ:

Винести рішення, яким вирок від 03.12.2012 р. Ленінського районного суду м. Миколаєва про визнання винним Іванова І. І. у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

06 грудня 2012 р.

Адвокат Петренко П. П.                 (підпис)