УГОДА
про примирення між потерпілим та підозрюваним

Сторони цієї угоди про примирення, а саме: потерпіла Симоненко В. М. уродженка Соколівка Крижопільського району Вінницької обл., українка, громадянка України, освіта середня, розлучена, дітей не має, не працююча, зареєстрована та проживає за адресою: (поштовий індекс, адреса), раніше не судима, і.н. 00000000, та громадянин Дубець І. М., уродженець Соколівка Крижопільського району Вінницької обл., українець, громадянин України, освіта середня, неодруженого, який має одну малолітню дитину, працює у ТОВ «Автомайстерня» слюсарем, зареєстрований та проживає за адресою: (поштовий індекс, адреса), раніше не судимий, і.н. 00000000, підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України,

— на підставі ст.ст. 469, 471 КПК України уклали цю угоду про таке.

За матеріалами кримінального провадження № 00/000/00, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2012 р. Дубець І. М. 19.11.2012 р. близько 13 год. у с. Соколівка Крижопільського району Вінницької області умисно з метою незаконного позбавлення волі, обманним шляхом під приводом погостювати запросив Симоненко В. М. до свого будинку, що розташований (поштовий індекс, адреса), де вони раніше спільно проживали. Всі родичі Дубця І. М., які проживають разом з ним у зазначеному домоволодінні, в цей час були на відпочинку за межами України. Перебуваючи в приміщенні будинку Дубець І. М. наказав Симоненко В. М. сісти на ліжко, після чого двома руками штовхнув її в груди. Далі продовжуючи свій умисел на позбавлення волі, він із допомогою навісного замка начепив на її шию металевий ланцюг, інший кінець якого причепив до металевого ліжка в кімнаті будинку та залишив її в такому стані. Наступного дня біля 8 год. Симоненко В. М., скориставшись відсутністю Дубця І. М., за допомогою кухонного ножа відкрила навісний замок, яким було закрито ланцюг на її  шиї та втекла з будинку Дубця І. М.

Дубець І. М. свою вину визнає повністю та підтверджує обставини скоєного та розкаюється у скоєному. Потерпіла Симоненко В. М. та підозрюваний Дубець І. М. визнають, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно. А саме підтверджують, що раніше, у 2009-2011 рр. Дубець І. М. та Симоненко В. М. спільно проживали без реєстрації шлюбу у домоволодінні Дубця І. М., що належить йому на праві приватної власності. 12.10.2010 р. Симоненко В. М. родила хлопчика Віктора. В с. Соколівка за адресою (поштовий індекс, адреса), проживає Клименко С. П., із яким підозрюваний підтримує дружні відносини і який має в селі свій власний продуктовий магазин. Клименко С. П. за домовленістю з Дубець І. М. видавав йому та Симоненко В. М. товари в магазині в борг. На (печатку осені 2012 р. Симоненко В. М. після сварки покинула Дубця І. М. та дитину і пішла з дому. Куди вона пішла Дубець І. М. не знав. Тоді ж Клименко С. П. повідомив йому, що Симоненко В. М. винна гроші на що Дубець І. М. пояснив, що за неї ніяких боргів віддавати не буде, бо вона покинула його та дитину. Відтоді підозрюваний Симоненко В. М. більше не бачив.

18.11.2012 р. року, коли Клименко С. П. з Дубець І. М. на його автомобілі перебували в смт. Крижопіль, то Клименко С. П. в поліклініці зустрівся з Симоненко В. М., яка тоді повернула йому частину боргу. Також тоді вони всі троє поїхали додому в с. Соколівка. По дорозі додому в Дубця І. М. виник задум запросити Симоненко В. М. до свого будинку і прив’язати її там до ліжка, щоб примусити її виконувати свої обов’язки матері і домогосподарки. Приїхавши додому близько 13 год. він запросив Симоненко В. М. зайти до свого будинку. Коли вони зайшли до хати, то сказав їй сідати на ліжко і пояснив, що тепер вона буде сидіти на цепу та для більшого ефекту, що не жартує штовхнув кулаками рук її в груди. Після цього він в будинку знайшов цеп від собаки і ним обмотав шию Симоненко В. М. і зачепив навісним замком (колодкою), а інший кінець цепу прив’язав до перила «сталевого ліжка і зачепив на болт, кінець якого заклепав, щоб вона не відкрутила. Весь цей час Симоненко В. М. сиділа на ліжку і не чинила ніякого опору.

Після цього сказавши їй, що скоро повернеться залишив її на цепу в будинку і пішов на двір. В зв’язку з тим, що Дубець І. М. зачепив цеп на шиї Симоненко В. М. на колодку від будинку, то вхідні двері залишив не зачиненими. Він розумів, що Симоненко В. М. не хоче з ним більше жити і буде при будь-якій нагоді тікати від нього, тому й вирішив тримати її на цепу вдома проти волі Симоненко В. М., бо хотів щоб була жінка вдома. Після цього Дубець І. М. пішов на роботу. Повернувся він додому пізно ввечері, де й відразу ліг спати разом із Симоненко В. М. на одному ліжку, бо в будинку тільки одне ліжко до якого була прив'язана Симоненко В. М. Дубець І. М. прокинувся біля 7 год. ранку і пішов на двір справлятись по домогосподарству. Коли він повернувся до будинку біля 9 год., то побачив, що на ліжку лежить цеп, колодка відчинена і Симоненко В. М. ніде немає. З того, що було відкрите вікно будинку Дубець І. М. зрозумів, що Симоненко В. М. відчинила чимось колодку і втекла. З тих пір Дубець І. М. із Симоненко В. М. більше не спілкується.

Підозрюваний Дубець І. М. в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у повідомленні про підозру. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій Чубика В. В. за ч. 1 ст. 146 КК України як незаконне позбавлення волі та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що підозрюваний щиро розкаявся, — у вигляді обмеження волі на строк одного року із застосуванням звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Розмір моральної шкоди, завданої правопорушення потерпілій, сторони визнають в сумі 1000 грн., яку підозрюваний Дубець І. М. зобов’язується виплатити в будь-який спосіб потерпілій Симоненко В. М. впродовж одного місяця після затвердження цієї угоди.

Підозрюваний дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання, звільнення від його відбування з випробуванням та зобов’язується виконувати покладені на нього обов’язки.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї Угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження права оскарження вироку згідно зі ст.ст. 394, 424 КПК України, та відмову від прав, передбачених ст. 474 КПК України.

Підозрюваний розуміє зміст положень ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме те, ще він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищати­ся самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим.

Підозрюваний розуміє вид покарання, а також інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони розуміють наслідки невиконання цієї угоди, передбачені ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

03 грудня 2012 р.

Потерпіла Симоненко В. М. (підпис)
Представник потерпілої
Адвокат Міщенко Р. П. (підпис)
Підозрюваний Дубець І. М. (підпис)
Захисник підозрюваного
Адвокат Петренко П. П. (підпис)