ПОЗОВ про зобов'язання банку перерахувати кошти на інший поточний рахунок

Господарський Суд Сумської області
Позивач:
Відкрите акціонерне товариство «Н-ський механічний завод»
37800, Полтавська обл., м. Н-ськ, вул.Леніна, 10 код ЄДРПОУ
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Неплатоспроможний»
40030, м. Суми, пл. С, 10 Код ЄДРПОУ______
Позов немайнового характеру


ПОЗОВНА ЗАЯВА про зобов'язання виконати умови договору


30 березня 2009 року між ВАТ «Н-ський механічний завод» та ПАТ «Комерційний банк «Неплатоспроможний») в особі його Відділення був укладений договір банківського рахунку (мультивалютного) №28 (далі — Договір, засвідчена копія додається — Додаток №1). За умовами п. 2.1.2. договору, банк зобов'язаний здійснювати для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду чинним законодавством України. Станом на 24 березня 2010 року (тобто на дату після невиконання банком платіжного доручення) залишок коштів Заводу на рахунку в Банку складав 4 235 628,83 гривень (засвідчені копії банківських виписок додаються — Додаток № 2,3).
Відповідно до п.8.1. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно із п.1.12. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов 'язаний:
узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;
надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку» (додаток 23);
ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.
19 березня 2010 року Заводом було подано, а Банком зареєстровано платіжне доручення №1 (засвідчена копія додається, Додатки №4) на перерахування коштів на інший поточний рахунок в розмірі 3 554 275,30 гривень. Відділенням банку, з яким від імені останнього і був укладений договір, не було здійснено перерахування коштів у встановлений законом строк. До того ж, всупереч вимог п. 1.12. Інструкції НБУ №22, Банк не повідомив нас про причини невиконання платіжних доручень.
Така ситуація веде до порушення наших прав, неможливості виконання зобов'язань перед контрагентами, неможливості виплати заробітної плати, податків тощо.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем в особі його відділення були порушені як загальні норми закону щодо виконання зобов'язань (ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України), а також спеціальні норми щодо порядку, часу та інших елементів виконання доручень клієнта (п.8.1. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»), так і умови укладеного між сторонами договору.
Як встановлено в ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, способами захисту порушеного права може зокрема бути примусове виконання обов'язку в натурі. Враховуючи суть порушення договору відповідачем та його наслідки, адекватним способом захисту порушеного права позивача має бути зобов'язання відповідача виконати договірний обов'язок, а саме перерахувати зазначену вище суму на інший поточний рахунок позивача, визначений в платіжному дорученні, залишеному без виконання відповідачем.
Упереджуючи можливі заперечення відповідача щодо введення 17 липня 2009 року процедури тимчасової адміністрації та мораторію в банку, маємо зазначити наступне.
По-перше, відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом дії мораторію:
1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Ніяких штрафних санкцій позивачем до стягнення не заявлялось, як і не заявлялись інші суми до стягнення. Предметом позову є зобов'язання відповідача виконати дії, а саме перерахувати належні позивачу на праві власності гроші на інший поточний рахунок. Єдиним обмеженням для позивача (у випадку позитивного для нього рішення, яке вступить в законну силу) буде неможливість примусового виконання такого рішення, оскільки це дійсно заборонено в період тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів. По-друге, Ні ГПК України, ні інші акти чинного законодавства не передбачають в якості підстав для припинення, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду чи відмови в його задоволенні, введення процедури тимчасової адміністрації та мораторію в банківській установі.
По-третє, гроші на поточному рахунку є власністю відповідача, оскільки відповідно до ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав (в тому числі права власності) є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно. Згідно із ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей», кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Таким чином, безготівкові гроші на поточному рахунку є об'єктом не зобов'язального, а речового права, в даному випадку права власності позивача. Відповідно до ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій — зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов 'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Змістом розрахункового зобов'язання між сторонами спору є не передача (перерахування) один одному грошової суми (майнового зобов'язання), а виконання відповідачем доручення позивача (що носить немайновий, організаційний характер) щодо переводу коштів на користь третіх осіб, іншими словами позивач за структурою спірного правовідношення не є кредитором стосовно відповідача.
Таким чином, режим тимчасової адміністрації та мораторію у відповідача не є підставою невиконання платіжних доручень клієнта про перерахування коштів з поточного рахунку, а також не може впливати ні на динаміку процесу та на його наслідки.
Обставинами, що підтверджують вимоги позову є факти наявності на поточному рахунку позивача достатньої для переказів суми коштів та невиконання відповідачем розпоряджень клієнта щодо їх перерахування. Доказами, що підтверджують вимоги позову, є додані до нього документи, зокрема спірний договір, банківські виписки та платіжні доручення тощо.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 526 Цивільного кодексу України, 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. З, 8 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей», ст.ст. 1,15, 64, 67, 84 ГПК,
Просимо:
1 .Прийняти позовну заяву до розгляду і порушити провадження у справі.

  1. Прийняти_______________________________ рішення, яким зобов'язати відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача, відкритий в Н-ському відделенні ВАТ «КБ «Платоспроможний» грошову суму в розмірі 3 554 275,30 гривень (реквізити платежу:____________________________________ ).

  2. Стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати.

Додані документи:

    1. Копія Договору банківського рахунку № 28 від 30.03.2009 року.

    2. Копія банківської виписки про залишок коштів на рахунку від 24.03.2010 року.

    3. Копія підтвердження розміру залишку коштів на рахунку від 24.03.2010 року.

    4. Копія платіжного доручення № 1 від 19 березня 2010 року.

    5. Докази відправлення відповідачу позову і доданих документів (опис вкладання).

    6. Платіжне доручення на сплату державного мита в розмірі 85 гривень.

    7. Платіжне доручення на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 гривень.

26.03.2010 року
Голова правління ВАТ «Н-ський механічний завод»

Одним із способів захисту порушеного права, передбачених ст.20 ГК України, є присудження до виконання обов'язку в натурі. В справі, де був поданий зазначений вище позов, банк не виконав договірний обов'язок із договору на розрахуново-касове обслуговування клієнта, що і стало підставою для звернення за примусовим захистом порушеного права зазначеним вище способом. Ця справа також визначальна ознаками недавньої банківської кризи 2008 року, а також масовим введенням в банквіській системі режимів тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів. На жаль, банківський менеджмент досить широко трактував режим тимчасової адміністрації та мораторію, відмовляючись виконувати розпорядження клієнтів, які повинні були виконуватися. В аспекті даної справи показовим також є кваліфікація коштів на поточному рахунку клієнта як його власності, що є розумінням цієї правової категорії під кутом зору правових позицій та традицій європейських юрисдикційних інституцій.