Апеляційна скарга на рішення у справі про стягнення суми за векселем

Житомирський апеляційний господарський суд
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Господарський суд Вінницької області
21100, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7
Скаржник (позивач) ТОВ „Терм»
21021, м.Вінниця, вул.Київська,17
відповідач ТОВ „Вінницький»
21021, м.Вінниця, вул.Київська,17
Справа № 6/72-07

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2007р.

15 червня 2007 року Господарським судом Вінницької області по справі за позовом ТОВ „Терм» до ТОВ „Вінницький» про стягнення 1 726600 гривень було ухвалено рішення про відмову в позові.

З вказаним рішенням не погоджуємося та вважаємо його таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права з наступних підстав.

При ухваленні рішення судом було допущено неправильне застосування та тлумачення норм матеріального права. Зокрема, відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував відсутністю безперервного ряду індосаментів. Однак, з даним обгрунтуванням не можна погодитись.

Наявність законних підстав для звернення нашого товариства до суду підтверджується борговим документом — векселем, зобов'язання по якому до цього часу не виконано векселедавцем. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні визнав наявність зобов'язання по векселю, що є предметом даного спору. У позовній заяві, поясненнях та додатковому нормативно-правовому обгрунтуванню позову (які містяться у матеріалах справи ТОВ „Терм» навів ряд підстав, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зокрема, посилання позивача на Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, запроваджений Женевською конвенцією 1930 року, здійснюється у зв'язку з тим, що правовий режим векселя встановлено саме цим спеціальним нормативним актом.

Ст. 11 Уніфікованого закону передбачає, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. У відповідності зі ст. 13 Унфікованого закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Згідно ст. 14 Уніфікованого Закону індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.
Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту. Як підтверджують матеріали справи саме таким чином, у результаті укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №КВ-9/9 від 06.01.2007р. ТОВ „Терм» придбав вексель емітований відповідачем.

За змістом статей 53 і 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, у разі закінчення строків, встановлених для пред’явлення векселя, векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, але невекселедавця. Згідно ст.16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Якщо цивільні відносини не врегульовані Цивільним кодексом або іншими актами цивільного законодавства чи договором, вони регулюються тими правовими нормами, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Отже, у випадку, коли безперервний ряд індосаментів було перервано, то дані правовідносини, щодо виконання векселедавцем свого зобов'язання має регулюватися за аналогією права нормами цивільного законодавства, які встановлюють порядок виконання зобов'язань та виконання зобов'язань, що виникають на підставі договорів цесії. Зокрема, у відповідності до ст..526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 512 ЦК України встановлює право кредитора передати свої права відносно зобов'язань боржника шляхом відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно ч.2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги. Отже, трактування суду щодо наслідків укладення договорів купівлі-продажу, являється невірним оскільки перехід майнових прав по векселю, придбаному ТОВ „Енерготерм» являється одночасним переходом права вимоги за даним векселем.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.. 11, 13, 14, 53, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст. ст. 11, 8, 267, 526, 512, 656 Цивільного кодексу України ст.ст. 91, 94, 95, 103, 104 ГПК України,

ПРОШУ

— Прийняти апеляційну скаргу до провадження.
— Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2007 року по справі та прийняти нове про задоволення позову.

Додатки:
1) копія довіреності на представництво інтересів ТОВ «Терм»;
2) копія платіжного доручення про сплату державного мита.
3) копії квитанцій про направлення апеляційної скарги сторонам.
4) Представник за довіреністю

Відповідно до ст. 163 ГК України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Одним із видів боргових цінних паперів є вексель, правовий режим якого, крім ГК та ЦК України, врегульований нормами Законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про обіг векселів в Україні», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та рядом підзаконних актів. В зв'язку з тим, що основним регулятором вексельного обігу є норми Женевської конвенції, що послуговується іноземним правовим інструментарієм, термінами і конструкціями, а також у зв'язку із недостатнім розумінням правової природи векселя вітчизняними правозастувачами, судова практика що до вексельного обігу не є стабільною, навіть попри прийняття в 2007 році Постанови №5 Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорі пов'язаних з обігом векселів».