Позовна заява про стягнення пені у зв'язку з порушенням договірного зобов'язання

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА
Позивач: Ковтюк Євген Миколайович.
03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 6, кв. 50
Відповідач: Товариство з обмеженою від­повідальністю
«Компанія розвитку проектів «Київреконструкція»
01004, м. Київ, вул.Пушкінська, 424,
Код ЄДРПОУ___________
Ціна позову — 55 249,66 гривень

ПОЗОВНА ЗАЯВА


25 грудня 2003 року між ТОВ «Компанія розвитку проектів «Київреконструкція» (Організа­ція) та мною, громадянином Ковтюком Є.М. (Інвестор) був укладений Інвестиційний договір № 106.12 (додається), згідно якого Інвестор вкладає інвестицію, а Організація зобов'язується за­безпечити реалізацію інвестиції для спорудження квартири за адресою м.Київ, вул.Житомирська 57-67 та передати останню Інвестору в строк, передбачений договором. На виконання ви­мог п.3.1.2. та Додатку №1 (п.3) до Інвестиційного договору, мною була внесена грошова сума з якості інвестиції в розмірі 951 656,71 гривень, що підтверджується довідкою про інвестування 100  % (ста відсотків) у квартиру, яка була підписана представником відповідача 14 лютого 2005 року (додається). Таким чином, мною були повністю виконані обов'язки за Інвестиційним дого­вором від 25.12.2003 року щодо інвестування спорудження квартири.
Організація згідно вимог п.2.1.10, п.3.2.11, п.5 Додатку №2 до Інвестиційного договору зо­бов'язалась передати квартиру в термін до закінчення IV кварталу 2004 року, тобто до 1 січня 2005 року. Проте, ні в зазначений в договорі та додатках до нього строк, ні до цього часу перед­бачений договором обов'язок відповідачем не виконаний, а квартира мені не передана.
7 грудня 2004 року я отримав лист ТОВ «Компанія розвитку проектів «Київ-Донбас» № 425 (додається) в якому повідомлялося, що строк введення в експлуатацію будинку пе­реноситься на І квартал 2005 року. Причиною такої затримки, за поясненнями Організації стало набуття, установка та монтаж унікальних для України технологічних систем жи­рового комплексу.
На мої листи від 11.02.2005 року та 01.03.2005 року з вимогою видачі довідки про інвестування будівництва та передачі квартири (додаються), Організація повідомила, що процес передачі квартири відбудеться 3 березня 2005 року. Проте, станом на цю дату, квартира не була готова до передачі з огляду на неготовність фасадної частини квартири та наявність інших суттєвих недоліків, про що мною та представником Організації був складений Акт усунення недоліків (додається).
28 березня та 7 квітня 2005 року я звертався до відповідача з вимогою виконання перед­бачених договором зобов'язань з передачі квартири та виплати неустойки, передбаченої п.2.1.10. договору. На ці звернення Організація відповіла листом №188 від 11 квітня 2005 ро­ку (додається), в якому повідомила наступне. Відповідно до п. 4 Додатку №2 до Інвести­ційного договору, запланований строк здачі будинку в експлуатацію — 30 вересня 2004 ро­ку. Отже, сторони погодили орієнтований строк, який може бути змінений у разі виникнення обставин, що не залежать від бажання та зусиль сторін. Таким чином, за ду­мкою відповідача, останній не порушив строк передачі квартири. Крім того, представник Організації відмітив, що відповідно до п.5.2. Інвестиційного договору, сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору у разі виникнення особливих обставин з об'єктивних причин (форс-мажорних обставин), які сторони не мог­ли передбачити і які перешкоджають їм виконати свої обов'язки за договором. Вважаю та­ку позицію відповідача хибною і такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Як зазначено в статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими згідно актів цивільного законодавства. Умова про передачу квартири не пізніше закінчення IV кварталу 2004 року є однією з істотних умов Інвестиційного договору, погоджена сторона­ми і закріплена в пункті 5 Додатку № 2 до договору. Більше того, прострочення передачі квартири протягом четвертого кварталу 2004 року, згідно п. 2.1.10. договору, є підставою для сплати Організацією пені. Тому посилання відповідача, що сторони погодили лише орі­єнтований строк, який може бути змінений у разі виникнення обставин, що не залежать від бажання та зусиль сторін, не може братися до уваги. До того ж, цей орієнтований строк до 30 вересня 2004 року встановлений для здачі будинку в експлуатацію, а не для пе­редачі квартири інвестору. Не зайвим буде відмітити, що у відповідності до пунктів 2.2.5., 2.2.7., 4.3. договору, у разі прострочення інвестором сплати грошового внеску, Організація має право в односторонньому порядку розірвати договір з утриманням відповідних грошо­вих сум. Крім того, прострочення виконання інвестором цього обов'язку є підставою для сплати пені у розмірі 3 % за кожний день прострочення. Такий підхід відповідача до прав і обов'язків сторін суперечить вимогам ст.3 ЦК щодо справедливості, розумності та добро­совісності, як загальним засадам цивільного законодавства.
Дійсно, п. 5.2. договору передбачав обставини (форс-мажор), за наявності яких сторони зві­льняються від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов'язань за дого­вором. До цих обставин було віднесено стихійні лиха, війну і воєнні дії, дії або бездіяльність державних органів тощо. Проте, посилання відповідача на те, що несвоєчасне виконання зо­бов'язань є наслідком цих обставин, суперечить фактичним обставинам справи виходячи з на­ступного. По-перше, відповідно до п. 5.7. договору, початок та період дії форс-мажорних обста­вин підтверджується документом, що виданий ТПП України або іншим уповноваженим органом. Будь-які подібні документи у відповідача відсутні, більше того, відсутні навіть поси­лання на подібні документи. По-друге, і це головне, причиною затримки передачі квартири, згі­дно листа Організації №425 від 7.12.2004 року є набуття, установка та монтаж унікальних для України технологічних систем житлового комплексу, які не належать, як і не можуть нале­жати до форс-мажорних обставин і не можуть бути підставою для звільнення від відповідально­сті. Відповідно до ст.617 ЦК, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідально­сті за це якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника, від­сутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань тощо.
Як зазначено в ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Прострочення Організацією виконан­ня зобов'язання з передачі квартири є порушенням цієї норми ЦК. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: ... сплата неустойки. Як було зазначено вище, п. 2.1.10. Інвестиційно­го договору передбачає, що у випадку непередачі інвестору квартири протягом четвертого кварталу 2004 року, згідно з п.5 Додатку №2, Організація сплачує інвестору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на внесену частину інвестиції за кожен день прострочення. Згідно довідки про інвестування 100 % (ста відсотків) у квартиру, внесена ін­вестиція склала грошову суму у розмірі 951 656,71 гривень, на яку повинна нараховуватися пеня (розрахунок пені додається).
Відповідно до пп. 4, 10 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, останній засто­совується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, ЦК застосовується до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК про відпо­відальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушен­ня були допущені після набрання ним чинності, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за їх порушення. Таким чином, до порядку і умов виконання зобов'язань за Інвестиційним договором №106.12., правових на­слідків порушення зобов'язань повинен застосовуватись ЦК України від 16 січня 2003 року, а до порядку, умов і розміру нарахування пені — ЦК УРСР від 1963 року.
Відповідно до ст.179 ЦК УРСР від 1963 року, неустойкою (штрафом, пенею) визнається ви­значена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен заплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, в тому числі у випадку прострочен­ня виконання. Пунктом 2.1.10. Інвестиційного договору була передбачена сплата відповідачем неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (розрахунок суми неустойки додається).
Доказами, що підтверджують позовні вимоги є Інвестиційний договір №106.12 з відпо­відними додатками, довідка про інвестування 100 % (ста відсотків) у квартиру, мої звернен­ня до Організації та відповіді на них, Акт усунення недоліків квартири та інші документи, додані до позовної заяви.
Оскільки вимога цієї позовної заяви пов'язана із захистом прав споживача, то відповідно до п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», ст.24 Закону України «Про за­хист прав споживачів», я звільнений від сплати державного мита за подання цього позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 16, 526, 611, 617, 628, 1016, пп. 4, 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 179 ЦК УРСР, ст.ст. З, 15, 24 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 4,5, 76, 136 ЦПК,


Прошу:
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Стягнути з Відповідача суму пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 55 149,66 гривень.
Стягнути з Відповідача витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката у розмірі 2 762 гривні, що складає 5 % розміру позовних вимог.