ЗАПЕРЕЧЕННЯ проти адміністративного позову

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Суддя                         
Справа №                          
Відповідача: Н-ського комбінату комунальних підприємств
07600, Київська обл., смт.   вул.         

               
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
проти адміністративного позову

У Вашому провадженні знаходиться справа за позовом прокурора Н-ського району Київської області, поданого в інтересах держави в особі Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції до Н-ського комбінату комунальних підприємств про стягнення подат­кового боргу в сумі 508 470,80 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.51 КАСУ, відповідач має право ... подати заперечення проти ад­міністративного позову. Крім того, ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 12.11.2008 року відповідачу запропоновано в строк до 12.01.2009 року подати письмові заперечення проти позову. Керуючись ч. 2 ст. 51 КАСУ та на виконання ухвали від 12.11.2008 року надаємо письмові заперечення проти позову прокурора Згурівського району Київської області.

      Основною посилкою заявника стосовно обгрунтування позовних вимог є зазначення того, що наше підприємство згідно Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб» є платником відповідних загальнообов'язкових платежів. Не заперечуючи цієї очевидної і правильної тези маємо зазначити, що, по-перше, і названі закони, і ст. 67 Конституції України зазначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. А по-друге, відповідно до ст.ст. 71, 106 КАСУ, кожна сторона по­винна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та у позовній заяві зазначаються...виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зі змісту позовної заяви не вбачається ні суть порушень, ні обставини та докази, що їх підтверджують, ні суми заборгованостей, ні строк їх виникнення. За таких обставин надати повноцінні заперечення на адміністративний позов прокурора не виявляється можливим.

      Єдиним доказом, що підтверджує вимоги прокурора є довідка про наявність заборгованості нашого підприємства та посилання на проведення перевірки від 1.11.2008 року. Однак залишається невідомим, що було об'єктом перевірки, хто її проводив, на яких підставах тощо. По- перше, відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року №327 (далі — Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та поза­планових перевірок фінансово-господарської діяльності суб 'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства — довідка. Жодних посилань на акт проведеної перевірки позов прокурора не містить. По-друге, ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає перелік контролюючих сплату податків органів, зокрема, митні органи, органи Пенсійного фонду, органи фондів загальнообов'язкового державно­го соціального страхування та податкові органи. В п. 2.2.2 додатково підкреслено, що інші дер­жавні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.

Крім того, згідно з пп. 1.9., 1.10. ст. 1, пп. 6.1., 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» єдиною формою документального підтвердження податкового зобов'язання та податкового боргу є, відповідно, податкові повідомлення та податкові вимоги органу стягнення, в даному випадку Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції. Лише після надання останньою зазначених документів, ми зможемо обгрунтовано пояснити і свою позицію по справі, і стан розрахунків із бюджетом.

    1. 26 березня 2008 року Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова виїздна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності нашого підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (акт від 26.03.2008 року додається). За результатами перевірки були донараховані по­даткові зобов'язання на загальну суму близько 10 тисяч гривень. Звертаємо увагу суду, що акт планової перевірки не містить посилань на податкову заборгованість нашого підприємства, тим більше в розмірах сум, зазначених прокурором в позовній заяві. А відповідно до пп.2.2.10. п. 2 Порядку, обов'язковим змістом акта (довідки) невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок є, зокрема, інформація про попередню планову виїзну перевірку із зазначенням назви органу державної податкової служби, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків). Обов'язковість елементу змісту актів перевірок щодо визначення на­явної податкової заборгованості платника податків вимагають також Накази ДПА України від 27 квітня 2006 року № 225 та від 11 вересня 2008 року № 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення».

Отже, відсутність посилань на податкову заборгованість нашого підприємства в акті планової виїзної документальної перевірки Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції від 26.03.2008 року є прямим спростуванням доводів прокурора.

    1. Наше підприємство є надавачем послуг тепло і водопостачання та водовідведення, а також утримання прибудинкових територій, саночистки та благоустрою населенню в смт. _____. Практика минулих років, а особливо останнього часу свідчить про істотну недопла­ту мешканцями наданих нами послуг. Крім того залишається невідшкодованою за кілька років з боку державного та місцевого бюджетів різниці між собівартістю послуги та тарифом, що його оплачують споживачі та вартості газу на загальну суму 461 тисяча гривень. Тому викликає подив, які ж саме інтереси держави захищає прокурор, вимагаючи сплати колосальних сум при наявній істотній заборгованості самого бюджету перед нашим підпри­ємством?

Також маємо зазначити, що наше підприємство є добросовісним платником податків (довідка про нарахування та сплату ПДВ за 2001-2008 роки додається). Також починаючи з 2006 року майно нашого підприємства реалізовувалось на погашення податкового боргу на аукціонних засадах (протоколи аукціонів додаються). Всього в примусовому порядку було реалізоване майно на суму 441 тисяча гривень. Звертаємо увагу суду на той факт, що тільки в грудні 2008 року було реалізовано майна на суму більше 160 тисяч гривень.
Підсумовуючи викладене маємо зазначити, що всупереч ст.71 КАСУ позовна заява прокурора не містить обгрунтування і підтвердження позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови в позові. Однак, після надання заявником або Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією належних доказів існування податкової заборгованості, а саме податкових повідомлень та/або податкових вимог, актів перевірок, обгрунтування розміру та часу виникнення податкової заборгованості, нами будуть подані додаткові заперечення на позовні вимоги.
Додані документи:

Суттєву частину спорів щодо застосування адміністративно-господарських санкцій складають спори у сфері податкових правовідносин. Зазначене зумовлено недосконалістю чинного податкового законодавства, його фіскальною спрямованістю, постійними змінами, що вносяться в елементи податкових баз, різним розумінням і тлумаченням податкових норм з боку суб'єктів господарювання та податкових органів. Слід зазначити, що з 2011 року регулювання податкових санкцій виведене з під дії глави 27 ГК України і повністю підпорядковане нормам Податкового кодексу України. Це є кроком назад в частині позбавлення суб'єктів господарювання суттєвих гарантій, встановлених ГК України, чіткості, прозорості та визначеності механізму застосування відповідальності.

Перша коментована справа стосується дуже поширеного в даний час явища, яке пов'язане з ризиком співробітництва з, так званими, проблемними контрагентами, або юридичними особами з вадами правового чи податкового статусу. Підхід органів податкової служби в таких ситуаціях зумовлений виконанням функції наповнення бюджету з перекладанням відповідальності справжніх порушників податкового та іншого законодавства на добросовісного платника податків. Однак, судові органи не завжди поділяють подібну фіс­кальну позицію. На рівні узагальнень Вищого адміністративного суду України визначений перелік критеріїв та умов визнання платника податків добросовісним щодо встановлення наявності чи відсутності підстав для його притягнення до податкової відповідальності.

Друга справа, зокрема заперечення на позов прокурора, поданий в інтересах державної податкової служби, характеризує предмет і засоби доказування, а також обов'язковий перелік формально визначених документів, які можуть підтверджувати наявність податкового боргу.